Перегляди ми рахуємо анонімно. Лише за вашою згодою ми зберігаємо невеликий ідентифікатор для реакцій та завантажуємо вбудований вміст (YouTube, X, Instagram). Політика приватності
Після закінчення практично десятка років після релізу процесорів Intel Pentium 4 та AMD Athlon 64 я можу з упевненістю сказати, що відчуваю теплі почуття до обох лінійок. Однак кожну з них я ціную абсолютно за різні особливості: якщо в Pentium 4 мене вражає та захоплює його розгінний потенціал, то Athlon 64 дивує своєю високою продуктивністю та відмінними показниками енергоефективності.
У часи початку продажів Intel Pentium 4 та AMD Athlon 64 конкуренція між двома процесорними гігантами сягала свого апогею. На ринок потрібно було висунути щось нове та потужне: це мали бути такі процесори, які могли б панувати не тільки в сегменті домашніх рішень, а й у серверному секторі. Такими чипами і стали AMD Athlon 64 та Opteron – перші представники архітектури K8. Що в ній змінилося порівняно з K7 (Athlon XP)? Перше, це те, що контролер оперативної пам'яті перекочував з материнської плати безпосередньо в процесор. Ну і звичайно ж друге, найголовніше – підтримка нових 64-розрядних інструкцій. На той час вона, звичайно ж, не виправдовувала себе, але вже тоді застосунки, які під неї робили, показували певний приріст продуктивності. Ще важливим фактором було те, що 64-розрядна операційна система могла працювати з 4ГБ оперативної пам'яті та більше. Що, наприклад, для малих серверних рішень було в принципі незамінним. На даний момент для нормальної роботи ігор та програм обсяг оперативної пам'яті має перевищувати 4ГБ. Нові ігри, такі як GTA VI та Crysis, ніколи не працюватимуть без збоїв на такій малій кількості ОЗП. Торкнувшись теми Grand Theft Auto IV, а також сучасних ігор: старі одноядерні чипи Athlon 64 та Pentium 4 вже не можуть забезпечити гідну продуктивність в останньому поколінні ігор. Що вже казати – не всі двоядерні моделі зараз забезпечують прийнятну частоту зміни кадрів.
Виходячи з усього цього, можна сміливо заявити, що такі процесори як Athlon 64 та Pentium 4 залишилися не при справах. Але вони ще досі стоять у системних блоках багатьох людей. Давай подивимося, на що здатний старенький Athlon 64 в умовах 2009 року. Сьогоднішня стаття розповість про розгін та тестування процесора Athlon 64 3000+, найнизькочастотнішого представника практично вимерлого роз'єму 939.
В основі нашого екземпляра AMD Athlon 64 3000+ лежить 90нм ядро Venice ревізії E6. Номінальна напруга живлення ядра становить 1.392V. Чип працює на тактовій частоті 1800МГц та оснащений 512КБ кешу другого рівня.
Відеокарта GeForce 8500GT була взята недарма. Як мені здалося, за допомогою неї я зможу відстежити зміну в продуктивності процесора завдяки розгону чипа та графічної карти. Для цього я спочатку провів тести в 3DMark без розгону відеокарти, а потім з розгоном.
Дещо непоказно, чи не так? Але все змінюється завдяки її відмінному оверклокерському потенціалу! Підсумком розгону відеокарти GeForce 8500GT стало 732МГц по основному блоку, 1458МГц по шейдерному домену та 902МГц по відеопам'яті:
Загалом, для такого старого процесора як Athlon 64 3000+ цієї відеокарти має бути цілком достатньо.
Розгін Athlon 64 3000+
Як тільки я приступив до оверклокінгу – відразу усвідомив, що мені трапився вкрай дивний і невдалий екземпляр. Наш Athlon 64 3000+ ніяк не міг взяти 2500МГц. Подібний розклад ввів мене в ступор. Температура не перевищувала 50 градусів за Цельсієм. Множник HT був знижений до 3х, оперативна пам'ять працювала на частоті 266МГц (куди вже нижче), напруга на ядро була збільшена з номінальних 1.4V до 1.6V, але вище 275МГц по шині я просунутися так і не зміг. Довгі тортури процесора з'ясували, що винен саме він, оскільки при зниженні множника материнська плата спокійно проходила тести при частоті системної шини 300МГц і вище. Ох і ах, але мені трапився напрочуд невдалий екземпляр. І тому підсумком розгону стала смішна частота в 2478МГц:
У будь-якому випадку, це все одно краще, ніж повна відсутність розгону. Приріст по частоті в 678МГц я вважаю цілком прийнятним. ОЗП при цьому працювала на частоті 378МГц DDR.
Максимальна ж частота, на якій мені вдалося пройти валідацію CPU-z, становила 2528МГц. Однак, як я вже казав, з цього нічого не вийшло: при спробі пройти тест S&M процесор зависав на першій хвилині. Цілком можливо, що йому не вистачило живлення, але підвищувати напругу більш ніж до 1.6V я категорично відмовився. Через занадто високі температури та не найкращу систему живлення на материнській платі тестове залізо могло вийти з ладу.
⤢ ВІДКРИТИРезультати в 2005 "марку" фактично повторюють показники версії 2003 року
Як всі ми в принципі вже знаємо, 3D Mark 2001 дуже процесорозалежний тест. Тут розгін процесора приносить найбільші дивіденди, але потрібно враховувати те, що розгін відеокарти теж не слабо впливає на зростання "папуг". Найвигіднішим варіантом тут буде розгін і того, й іншого компонента. 3D Mark 2003 вважає, що для відеокарти 8500GT процесора Athlon 64 3000+ цілком вистачає і в номінальному режимі, і з розгоном до 2478МГц. Але з її розігнаною версією на номінальній частоті Athlon вже не справляється, тільки завдяки оверклокінгу. Ну і нарешті 3D Mark 2005 показує точно такі ж результати, як і 2003, за винятком того, що відеокарті 8500GT вже критично не вистачає потужності.
Resident Evil 5
У тесті Resident Evil 5 я використовував вбудований бенчмарк. Усі налаштування ставилися на мінімум, роздільна здатність 800х600, щоб забезпечити мінімальну залежність від відеокарти:
Як відомо, ця гра добре оптимізована саме під двоядерні процесори, а тому розгін на 600МГц практично ніяк не вплинув на продуктивність старенького. Проте, якщо вам вже дуже захочеться зіграти в RE5, то вас не зупинить обмеження в 30 кадрів.
Для порівняння: з цією ж відеокартою розігнаний до 3600МГц чип Athlon II X2 240 демонструє 38-46 кадрів на максимальних налаштуваннях (у роздільній здатності 1024х768).
40% приросту і 30% приросту, дуже непогано, навіть можна сказати, що відмінно! Розгін себе виправдовує і тут.
Висновок та підбиття підсумків:
Незважаючи на огидний розгінний потенціал, Athlon 64 3000+ мені сподобався: навіть при підвищенні живлення до 1.6V він залишився досить холодним. Як я вже казав, при використанні відносно дешевого кулера від компанії CoolerMaster температура не піднімалася вище 48 градусів. Розгін, звичайно, далеко не рекордний, але цілком собі прийнятний, тим більше що продуктивність підвищилася приблизно на 20-30%. Для придбання цього процесора у 2009 році він підходить мало. Але ось для того, у кого він вже стоїть, а тим більше працює в номіналі, ця стаття буде дуже цікава, оскільки зачіпає ще такі важливі аспекти, як залежність від встановленої відеокарти.
З цього матеріалу можна виснувати, що ставити в таку систему щось продуктивніше, ніж NVIDIA GeForce 8500GT, не варто.
⤢ ВІДКРИТИ
