Ретро-оверклокінг: розгін процесора Intel Celeron E3300

Логічно було б одразу після Intel NetBurst перейти до архітектури Core, але я трішки змішав собі карти, та другим на тестовий стенд пішов саме 45-нм представник сімейства Penryn. Тож запрошую вас до другого матеріалу серпнево-вересневої (туго в мене з назвами) бенч-сессії! В сокеті материнської плати встановлений чип Celeron E3300, тож не зволікаємо!

Процесор

Маркування тестованого зразка SLGU4, чип упакований в Малайзії.

[ + ]

[ + ]

Кодове ім'я чипа Intel Celeron E3300 — Wolfdale (архітектура Penryn). Під теплорозподільною кришкою цього CPU міститься один 45-нм двоядерний монолітний кристал у модифікації 1M.

Ревізія нашого тестового зразка R0 (відноситься до молодшої модифікації ядра Wolfdale), що не може не радувати, оскільки R0 - найкращий з можливих степпінгів (тут йдеться про розгінний потенціал процесора: окрім ревізії R0, існує також M0 — в основі якої лежать трохи гарячіші, та менш вдалі чипи.

⤢ ВІДКРИТИ

Celeron E3300 несе на своєму борту два ядра з номінальною частотою 2500 МГц (множник 12.5, частота шини 200 МГц, ефективна частота з якою ядра зв'язуються з чипсетом - 800 МГц). Чип має у своєму розпорядженні 1024 КБ кеш-пам'яті другого рівня, штатна напруга процесора встановлена на рівні 1.312 вольта, а TDP "целіка" повинно не перевищувати 65 ват. Але за фактом, це - маячня. По моїм замірам він не споживає навіть 50 ват під повним навантаженням. Ймовірно, Intel банально поставила ліміти з великим запасом, щоб навіть невдалі чипи можна було охолодити стандартними 65-ватними кулерами.

З підтримкою оперативної пам'яті у нашого тестового процесора теж все дуже цікаво. Дивіться, на практиці, сам по собі E3300 не має у своєму кристалі вбудованого контролера пам'яті, тому логічно що за це відповідає чипсет материнської плати. В нашому випадку це DDR2, але, якщо у вас більш актуальна плата, на приклад на чипсеті P45, X48 то в неї на борту можуть бути і слоти DDR3.

З першого погляду здається, що перед нами типовий представник сімейства 45-нм чипів Wolfdale, і загалом, це правда, проте є одне гігантське АЛЕ: Intel відключила у цій модифікації інструкції SSE4.1, що моментально робить E3300 калікою серед побратимів, та за фактом перетворює його на класичний Conroe, який теж не мав SSE4.1.

Мені досі незрозуміло, навіщо Intel пішла на такий крок, адже навіть за присутності цієї інструкції у E3300 - нічого б не змінилось, адже один мегабайт кеш-пам'яті другого рівня робить цей чип доволі слабким у багатьох задачах, навіть у порівнянні з низькочастотними процесорами Core 2 покоління Conroe. І далі ви зрозумієте про що я кажу.

Тестовий стенд

⤢ ВІДКРИТИ

• Процесор — Celeron E3300;

• Охолодження — Thermalright Ultra-120 eXtreme;

• Оперативна пам'ять — 2 планки по 1 ГБ Nanya Technology загальним обсягом 2 ГБ;

• Материнська плата — Biostar TP35D2-A7;

• Відеокарта — MSI GTX 770 Gaming OC 2GB (~1085/7000 МГц, Power Limit 115%);

• Твердотільний накопичувач — KINGSTON 120GB SA400S37120G (Windows 7/Програми);

• Жорсткий диск — Seagate 2TB ST2000DM008-2FR102 (Ігри);

• Блок живлення — Chieftec GPS-1250C.

Розгін Celeron E3300

При номінальній напрузі E3300 зміг дістатися 3400 МГц, це вкрай непогано, враховуючи що до бінів Wolfdale 1M потрапляють найгірші зразки кристалів Wolfdale 3M. Тож давайте зараз спочатку підемо по відносно безпечному краю напруги для 45 нм чипів. Я підняв живлення ядер до 1.44 вольта, знизив множник до 10.5, та зміг отримати стабільні 3924 МГц:

⤢ ВІДКРИТИ

Знову ж таки: це не те щоб гарний результат. Повноцінні процесори на зразок Core 2 Duo E8400 при схожій напрузі здатні брати 4000-4100 МГц.

Налаштування розгону Celeron E3300 до 3924 МГц у BIOS:

• Напруга ядер — 1.440 вольта (+0.120 до номіналу, мультиметр показував фізичні 1.425 вольта);

• Частота шини — 373 МГц;

• Множник шини - 10.5;

• Напруга шини — 1.350 вольта (+0.100 до номіналу);

• Множник ОЗП у BIOS — 400 МГц (з урахуванням розгону ефективна частота пам'яті становила 746 МГц);

• Напруга ОЗП — 1.950 вольта (+0.000 до номіналу).

А зараз поговоримо щодо FSB WALL: як бачите, я зміг витиснути з "целіка" 373 МГц, але якщо підвищити частоту шини хоча б на 1 МГц - система більше не стартує. Тобто так, ми досягли стелі в розгоні через FSB, але, як ви вже зрозуміли, я знизив множник. Таким чином, простір для подальшого оверклокінга ще є. Адже так? Не буду тягнути вола за рога. Хоч на перший погляд і здається що можливостей для маневрів у нас ще купа: можемо підвищити множник та приспустити шину. Але на практиці чип практично перестав реагувати на підвищення будь яких напруг. Тільки при 1.6в (що вкрай не рекомендується виставляти на 45нм чипи!) E3300 зміг пройти стрес-тест на частоті 4111 МГц:

⤢ ВІДКРИТИ

Чи є сенс у тому, щоб отримати трохи менше 200 МГц приросту за 0.16 вольта? Питання риторичне, але ми з вами тут зібралися не для того, щоб берегти процесори, а для того щоб витискати з них максимальні частоти. Тому, результат я вважаю валідним, хоч нікому і не рекомендую його повторювати. Звісно, якщо ви бажаєте зберегти життя своєму CPU.

Про всяк випадок попереджу: те, що на скріншоті пікові температури ядер становлять лише 71 градус і здаються низькими - не повинно вас заспокоювати, бо нагрів ядер не завжди є сигналом до деградації. Сама напруга у 1.6 вольта небезпечна для 45 нм кристалів, навіть з урахуванням низької температури ядер. Тому будьте обережні.

Налаштування розгону Celeron E3300 до 4111 МГц у BIOS:

• Напруга ядер — 1.612 вольта (+0.300 до номіналу, мультиметр показував фізичні 1.590 вольта);

• Частота шини — 373 МГц;

• Множник шини - 11;

• Напруга шини — 1.350 вольта (+0.100 до номіналу);

• Множник ОЗП у BIOS — 400 МГц (з урахуванням розгону ефективна частота пам'яті становила 746 МГц);

• Напруга ОЗП — 1.950 вольта (+0.000 до номіналу).

І як додаток, результат отриманий на E3300 відчутно контрастує з тим, що я колись отримував на E8400. Якщо у вас нема бажання або часу читати той матеріал, ось деякі цифри з експериментів 2012 року:

• 1.456 вольта → 4226 МГц.

• 1.664 вольта → 4630 МГц.

• 1.744 вольта → 4768 МГц.

Тож або мені дістався жахливий зразок E3300, або молодші модифікації Wolfdale реально відібрані з абсолютно сміттєвих та невдалих екземплярів кристалів. Висновок по цій темі я залишу на ваш розсуд.

Експрес-тестування

Обміркувавши минулу статтю про Pentium 4 631, я дійшов висновку, що треба ще трішки розширити тестовий набір бенчмарків та ігор для старого заліза. Тому з цього матеріалу в рубриці "Ретро Оверклогінг" буде ще пара тестів: AIDA64 та Crysis. Але врахуйте: на "пеньку" я не проводив заміри в нових дисциплінах, тому дані по AIDA64 та Crysis є тільки у Селерона, та будуть у наступних дослідженнях.

І ще одне: деякі результати я буду коментувати, а деякі залишу на ваш розсуд. Гадаю, це справедливе рішення.

CPU-z Benchmark

LinX

А це доволі цікаво: в LinX чип Pentium 4 631 на частоті 4930 МГц обійшов Celeron E3300 розігнаний до 4111 МГц. Причому вельми відчутно: 7.61 проти 7.03 гігафлопс, а це 8%! Чесно кажучи, я не тестував процесори в LinX вже дуже давно, тому що особисто для мене, це непоганий стрес-тест, а не бенчмарк. Проте як виявилось, окрім кількості і частоти ядер, швидкої ОЗП та шини, LinX дуже полюбляє об'ємний кеш, якого у Pentum 4 631 буквально в два рази більше.

Підкреслюю: це єдиний тест, в якому старий одноядерний чип з довгим конвеєром здобув перемогу над актуальнішим двоядерним процесором.

AIDA64

Metro: Last Light

Налаштування бенчмарку:

• Resolution: 1280 x 1024;

• DirectX: DirectX 11;

• Quality: Low;

• Texture filtering: AF 4X;

• Advanced PhysX: Disabled;

• Tesselation: Off;

• Motion Blur: Low;

• SSAA: OFF;

Доволі цікава вийшла ситуація у другій частині Метро: стоковий E3300 по мінімальному FPS програв розігнаному Pentium 4 631. Помилки бути не може, бо я виставляв 5 автоматичних прогонів бенчмарку і обирав серед них середній результат. І так, двоядерний Celeron програв одноядерному, двопотоковому Пеньку по мінімальному зафіксованому показнику FPS. Проте звісно, середня частота кадрів безумовно за E3300, причому з більш ніж двократним відривом: 38 проти 15 FPS.

Щодо збільшення продуктивності від розгону, то вона склала 34% при 3924 МГц, та 37% при 4111 МГц.

Crysis

Через особливості роботи вбудованого бенчмарку в гру Crysis, мені довелося прибрати мінімальний показник, тому що на будь якій частоті він дорівнював 0. Може це проблема ОС Windows 7, може в бенчмарку - я не зміг з'ясувати, але маємо що маємо.

Приріст від розгону E3300 складає 36%, а додатковий оверклокінг з 3924 до 4110 МГц дає ще 2%. Що за фактом не має жодного сенсу.

Підсумок

Celeron E3300 виявився доволі суперечливим процесором. І це я кажу згідно саме з нашим зразком, у якого виявися відносно поганий розгінний потенціал. Особливо враховуючи на що здатні його старші брати. І що цікаво, в минулому поколінні (65нм Conroe), таке практично не зустрічалось. Про що це я: умовний Celeron 420 міг без проблем брати 3100-3300 МГц як і його побратими по архітектурі.

Можливо, Intel заповзятіше взялася за гальмування дешевих процесорів E3000 через умовний FSB Wall після неймовірного успіху лінійки E1000 та E2000. А можливо, 45нм техпроцес ще не дозрів на момент релізу чипів Penryn, через що менш вдалих кристалів було занадто багато, і вони частіше потрапляли у бюджетні чипи. Проте стверджувати щось я не берусь.